Йонас Ганс Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / Das Prinzip Verantwortung. Versuch einer Ethik fur die technologische Zivilisation
К.: Лібра, 2001. — 400 с.
ISBN: 966-7035-40-9
Формат: PDF Размер: 17,9 Мб Качество: сканированные страницы Язык: Украинский
Остаточно розкутий Прометей, якому наука надає не знані досі ще сили, а економіка — нечувані стимули, закликає до етики, щоб через добровільне підкорення їй приборкати свою могутність, аби ця могутність не обернулася для людини лихом. Попередження, що сучасна техніка є загрозою або тісно пов'язана з нею, — вихідна теза цієї книги. Воно не обмежується констатацією суто фізичних загроз. Підкорення природи, що мало на меті щастя людей, своїми надмірними успіхами, які поширюються й на природу самої людини, перетворилося на виклик людському буттю як такому. Усе тут нове, безпрецедентне і за своїм проявом, і за своїми масштабами. У досвіді попередніх поколінь, якому відповідала вся колишня мудрість щодо належної поведінки, ми не знайдемо чогось подібного до того, що здатна сьогодні зробити людина і що в змозі вона ще зробити, раз у раз удосконалюючи цю здатність. Тому колишня етика не вчить нас таким нормам "добра" та "зла", які відповідали б цілковито новим модальностям могутності людини ти її можливим проявам. Нова земля (Neuland) колективної практики, якої ми дісталися завдяки високим технологіям, залишається ще нейтральною територією (Niemandsland) для етичної теорії.
У цьому вакуумі (що є наслідком і сьогоднішнього ціннісного релятивізму) здійснюється запропоноване нами дослідження. Що може правити за компас? Сама передбачувана загроза! В її майбутній заграві, в імовірності її планетарних масштабів і наслідків для людей, мають бути відкриті передусім етичні принципи, виходячи з яких можна вивести нові обов'язки новій могутності людини. Це я називаю "евристикою страху": лише передбачуване спотворення людини допомагає нам зрозуміти людину, яку треба зберегти. Ми лише тоді знаємо, що поставлено на карту, коли ми знаємо, що воно поставлено на карту. Оcкільки при цьому йдеться не тільки про долю людини, а й про образ людини, не тільки про її фізичне виживання, а й про цілісність її сутності, то це має бути етика, яка, виходячи за рамки здорового глузду, піклуватиметься і про перше і про друге, спираючись на благоговіння перед ними.
Обгрунтування такої етики, яка вже не може обмежуватися сферою безпосередніх людських стосунків, повинно мати своїм наріжним каменем метафізику, виходячи з якої тільки й можна поставити запитання, чому люди взагалі мають бути у світі: чому, отже, безумовно значущим є імператив, який вимагає забезпечити існування людей і в майбутньому. Пригоди технології своїми надмірними ризиками примушують нас до якомога глибшого їх осмислення, чим і переймається ця книга, на противагу сучасній позитивістській аналітичній філософії. Старі питання про відношення між буттям і належністю, причиною і метою, природою і цінністю мають бути онтологічно переорієнтовані, щоб по той бік ціннісного суб'єктивізму по-новому укорінити обов'язок людини в бутті.
Відтак саме цей, витлумачений на новий лад, обов'язок, що осягається поняттям відповідальність, і є, власне, темою дослідження. Проте етична теорія ще й досі мало займається новими феноменами у сфері моральності, щоправда, відповідальність не мала відповідного об'єкта. Адже наука, так само як і могутність людини загалом, були досить обмеженими, щоб передбачити віддалене майбутнє та усвідомити свій вплив на весь світ. Замість того, щоб займатися марними відгадуваннями віддалених непередбачуваних наслідків, етика звертала свою увагу на моральність безпосередньої діяльності, в якій мало поважатися право ближніх, які живуть поруч. Проте з огляду на наслідки розвитку технології етиці варто зосередитися на діях (причому вже не на діях окремого суб'єкта), які мають безпрецедентний каузальний вплив на майбутнє, супроводжуючи передбаченням, яке, звісно, хоча й не повне, проте перевершує усе попереднє. До цього слід додати масштаби віддалених наслідків, а також здебільшого їхню необоротність. Усе це ставить відповідальність у центр етики і навіть перетворює її на часовий і просторовий горизонт, якому мають відповідати вчинки. Згідно із цими міркуваннями теорія відповідальності, якої досі бракувало, утворює серцевину цього твору.
З огляду на далекосяжний вимір майбутнього сьогоднішньої відповідальності випливає завершальна тема: тема утопії. Динаміка поступу у сфері технології, що має глобальне значення, імпліцитно містить у собі утопізм, принаймні як тенденцію, якщо не програму. І одна з сучасних етик, яка виходить з глобального образу майбутнього, марксизм, саме через техніку піднесла утопію до чітко окресленої мети. Усе це потребує ґрунтовної критики утопічного ідеалу. Оскільки ідеал завжди пов'язаний з найдавнішими мріями людства, а сьогодні намагається знайти в техніці ще й і засоби втілення мрії в практику, утопізм перетворився на одну з найнебезпечніших (суто ідеалістичних) спокус теперішнього людства. Цим прагненням, які не можуть бути досягнені, оскільки хиблять і екологічно, і антропологічно (перше можна показати, друге — філософськи обгрунтувати), принцип відповідальності протиставляє найважливіше завдання, яке приписує страх і благоговіння: з огляду на нездоланну двоїсту сутність свободи людини і попри інтервенцію її могутності зберегти неушкодженими її світ та її сутність.
ЗМІСТ
Передмова
Розділ 1. Сутнісні зміни людської діяльності
I. Приклад античності
II. Ознаки дотеперішньої етики
III. Нові виміри відповідальності
IV. Технологія як "покликання" людства
V. Старі та нові імперативи
VI. Колишні форми "етики майбутнього"
VII. Людина як об'єкт техніки
VIII. "Утопічна" динаміка технічного прогресу і надмірність відповідальності
IX. Етичний вакуум
Розділ 2. Питання про принципи та методи
I. Ідеальне та реальне знання в "етиці майбутнього"
II. Перевага поганих прогнозів над хорошими
III. Елемент парі в діяльності
IV. Обов'язок щодо майбутнього
V. Буття і обов'язок
Розділ 3. Про мету та її місце в бутті
І. Молоток
II. Суд
III. Хода
IV. Органи травлення
V. Природна дійсність і значущість: від питання про мету до питання про цінність
Розділ 4. Благо, належність і буття: теорія відповідальності
І. Буття й належність
II. Теорія відповідальності: перші відмінності
III. Фундаментальні парадигми теорії відповідальності: відповідальність батьків і відповідальність політиків
IV. Теорія відповідальності: горизонт майбутнього
V. Як далеко політична відповідальність сягає у майбутнє?
VI. Чому "відповідальність" досі ще не була в центрі етичної теорії
VII. Дитина — архетип відповідальності
Розділ 5. Відповідальність сьогодні: загроза майбутньому та ідея прогресу
I. Майбутнє людства і майбутнє природи
II. Небезпека беконівського ідеалу
III. Хто здатний краще зустріти небезпеку — марксизм чи капіталізм?
IV. Конкретний перегляд абстрактних шансів
V. Утопія прийдешньої "автентичної" людини
VI. Утопія та ідея поступу
Розділ 6. Критика утопії та етика відповідальності
І. Знедолені цієї землі і світова революція
II. Критика марксистського утопізму
III. Від критики утопії до етики відповідальності
Коментарі
Післямова
Іменний покажчик
|
