Проби. Книга перша (Essais. Livre 1)
Мішель Монтень (Michel de Montaigne)
К.: Дух і Літера, 2005.- 365 с.
ISBN 966-7888-89-4 (многотомник), ISBN 966-7888-90-8 (Том 1 ) PDF 9,7 Мб
Качество: отличное (сканированніе страниці, текстовій слой)
Язык: украинский
Свій славетний твір «Проби» Мішель Монтень оприлюднив у сорок сім років. У цій книзі він насамперед вирішив відповісти на запитання, яке стало його гаслом: «Хто я?» Героєм «Проб» можна вважати саму людську думку, вільну від догматизму і схоластики, не залежну від сильних світу цього, безстрашну, критичну. Завдяки розкутій манері викладу у творі представлено різні літературні жанри: і філософську розвідку, і критичне есе, і повістярське побутописання, і навіть вірші у прозі. Мовою оригіналу твір Монтеня називається «Есеї». Але в українській мові слово «есей» має вже зовсім інше значення. Отже, перекладач вирішив повернутись до часів французького філософа, коли ще не було наукової термінології. ЗМІСТ
НА МАРҐІНЕСАХ КНИГ, НА МАРҐІНЕСАХ ЖИТТЯ (від перекладача) 7
ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДО ЧИТАЛЬНИКА 10
Розділ І Як різними шляхами тієї самої мети досягти 11
Розділ II Про смуток 15
Розділ III Наші почуття вибиваються поза рямця нашого я 19
Розділ IV Як душа переносить свої пристрасті на уявні предмети,
коли бракує їй правдивих 27
Розділ V Чи може начальник обложеної фортеці виходити з неї
перемовлятися з ворогом? 30
Розділ VI Година перемовин - небезпечна година 33
Розділ VII Наші вчинки треба судити за нашими намірами 36
Розділ VIII Про ледацтво 38
Розділ IX Про скоробрех 40
Розділ X Про мову жваву і мову повільну 46
Розділ XI Про віщування 49
Розділ XII Про стійкість 53
Розділ XIII Церемонія зустрічі королів 56
Розділ XIV Наше чуття добра і зла здебільшого залежить від того,
як ми їх собі уявляємо 58
Розділ ХV Нерозумна впертість при обороні фортеці заслуговує на кару 78
Розділ XVI Про кару за боягузтво 80
Розділ XVII Звичаї деяких послів 82
Розділ ХУІІІ Про страх 86
Розділ XIX Як не треба судити про те, яка твоя доля, поки ти живий 89
Розділ XX Філософувати - це вчитися помирати 92
Розділ XXI Про потугу нашої уяви 110
Розділ XXII Користь одному - шкода другому 121
Розділ XXIII Про звичку і про те, як нелегко змінити чинний закон 122
Розділ XXIV Як ті самі задуми до протилежного ведуть 139
Розділ XXV Про бакалярство 149
Розділ XXII Про виховання дітей 161
Розділ XXVII Шаленство виводити, де правда, а де брехня, докладаючись
на суд нашого розуму .197
Розділ XXVIII Про дружбу 202
Роздл XXIX Двадцять дев'ять сонетів Етьєна де ЛаБоесі 215
Розділ XXX Про поміркованість 216
Розділ XXXI Про канібалів 222
Розділ XXXII У судженнях про путі Господні треба бути дуже оглядним 235
Розділ XXXIII Як треба уникати розкошів, хоч би й ціною життя 237
Розділ XXXIV Фортуна частенько чинить розумно 239
Розділ XXXV Про одну хибу нашого ладу 242
Розділ XXXVI Про звичай одягатися 244
Розділ XXXVII Про Катона Молодшого 248
Розділ XXXVIII Як часто ми плачемо і сміємося з того самого приводу 253
Розділ XXXIX Про самоту 257
Розділ XL Роздуми над Цицероном 269
Розділ XLI Про небажання позичати свою славу 275
Розділ XLII Про нерівність, що існує між людьми 278
Розділ ХLIII Про закони проти розкоші 288
Розділ ХLIV Про сон 291
Розділ XLV Про битву під Дре 294
Розділ ХLVI Про імена '. 296
Розділ ХLVIІ Про непевність нашого суду 302
Розділ ХLVIII Підручні коні 308
Розділ ХLІХ Про давні звичаї 316
Розділ L Про Демокріта і Геракліта 321
Розділ LI Про марноту слів 325
Розділ LIІ Про ощадливість старожитніх 329
Розділ LІІІ Про один Цезарів вислів 330
Розділ LІV Про порожні викрутні 332
Розділ LV Про запахи 336
Розділ LVІ Про молитви 339
Розділ LVII Про вік 348
ПРИМІТКИ 351
| 
